- свідоцтво про його державну реєстрацію;
- ліцензію на проведення будівельних робіт або при її відсутності, договір з організацією, яка здійснюватиме монтаж виробів і навіть договір з виробником продукції, який підтверджує, що саме цей суб`єкт господарювання є представником продукції.
При ознайомленні з вказаними документами вже на першому етапі можна зробити певні висновки – чи слід замовляти вироби саме у цього підприємства?
Як показує практика, підприємства зареєстровані в інших регіонах України (Харківська, Дніпропетровська, Полтавська та інші області), легко зникають після отримання грошей від споживачів не виконавши в повному обсязі умови укладених із споживачами договорів. Відсутність ліцензії на проведення будівельних робіт відразу викликає сумніви в правильності і якості проведених вимірів для подальшого виготовлення виробів, проведеного монтажу виробів і подальшого їх використання.
Більшість скарг споживачів поступає на підприємців, які приймають замовлення за столиком де-небудь в супермаркеті (універмазі, на ринку, в магазині) або прямо на вулиці тощо. При спробах розглянути заяви споживача з`ясовується, що підприємець на короткий термін узяв в оренду певну площу у вище перелічених місцях, одержав замовлення, гроші і переїхав здійснювати свою «діяльність» за іншою адресою. В кращому випадку замовлення виконають, але не будуть дотримані гарантійні зобов`язання, у гіршому – споживач залишається і без грошей і без замовленого виробу. Інспекція, на жаль, не займається розшуковою діяльністю, і такі скарги доводиться відправляти до органів внутрішніх справ. Який висновок? Наша порада полягає у тому, що: по-перше, зайвих грошей не буває, а по-друге, гарантійний термін експлуатації ПВХ виробів складає, як правило, 5 років (тобто досить тривалий термін), тому вибір виконавця послуги з виготовлення ПВХ конструкцій повинен бути достатньо обгрунтованим. Перевагу слідує віддавати стаціонарно розміщеним підприємствам, а також таким, які достатньо довго працюють в цій сфері діяльності і мають хороші відгуки про свою роботу.
Договір – це основна умова при замовленні металлопластікових виробів.
Тепер про саме замовлення. Основною умовою замовлення металлопластікових виробів є укладення письмового договору, оскільки всі усні домовленості між споживачем і суб`єктом господарювання можна довести тільки у судовому порядку.
При цьому слід відзначити, що споживачеві необхідно уважно ознайомитися з умовами договору, який повинен містити:
- всі замовлені споживачем роботи;
- терміни виконання замовлення;
- порядок оплати;
- гарантійні зобов`язання виконавця, його права і обов`язки;
- конфігурацію і розміри замовлених виробів і т.п.
Так однією з хитрощів суб`єктів господарювання при укладенні договору є відсутність в ньому інформації щодо такої послуги як монтаж виробів, що приводить до неможливості пред`явлення претензій споживача до якості монтажу виробів.
В першу чергу, слід звернути увагу в договорі на порядок оплати замовлення і термін його виконання. Оскільки в більшості договорів, що укладаються із споживачами, йдеться про термін виконання замовлення саме після 100% оплати, то коли споживачем вноситься лише частина вартості замовлення, це дає можливість суб`єкту господарювання затягувати термін виконання замовлення на невизначений час. Тому наявність вказаних розбіжностей в умовах договору з усними обіцянками виконавців відразу повинна насторожувати споживача.
Крім того споживачу, обов`язково необхідно запитати від підприємства документ про оплату замовленої послуги, або відмітки в договорі про його оплату з вказівкою сплаченої суми.
Відзначимо, що доступність роботи на ринку металлопластікових виробів приводить до появи на ньому шахраїв, які укладають фіктивні договори із споживачами на вулиці, у них удома, в інших місцях, наприклад таких, як ділянка 2х2 в приміщенні якогось магазина, тільки не в приміщенні офісу підприємства, оскільки офісу просто немає. Для того, щоб уникнути конфліктних ситуацій, фахівці Інспекції радять укладати договори безпосередньо в офісах суб`єктів господарювання, які вже тривалий час знаходяться на ринку металлопластікових виробів, уважно ознайомившися зі всіма документами, і здійснювати оплату замовлення через банківські установи.
Також при виборі підприємства, в якому Ви хочете придбати вікна, спирайтеся на досвід своїх сусідів, знайомих, родичів, які вже замовляли в цьому підприємстві металопластікові вироби і залишилися задоволені їх якістю.
що стосується Меморандуму:
У 2012 році Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області та міськими і селищними радами Київської області, які входять до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація малих міст України» підписано Меморандуми про співпрацю.
Відповідно до Меморандуму протягом ІV кварталу 2013 року у містах Переяслав-Хмельницький, Ірпінь, Буча, Бориспіль, Фастів, Українка, смт. Бородянка проведено зустрічі спеціалістів Інспекції, керівництва та працівників міських та селищних рад з населенням цих регіонів з питання правової обізнаності громадян щодо захисту прав споживачів.
Громадяни зверталися до представників контролюючих органів та органів місцевого самоврядування щодо реалізації вимог у разі придбання неякісного товару, поверненню коштів за цей товар, про відступи від умов договору при виконанні робіт та наданні послуг, купівлю товарів через мережу Інтернет, про наявність обмінного фонду при придбанні електро-побутової техніки, перевезення на маршрутних автобусах пільгової категорії населення, гарантійних зобов’язань виконавця робіт, послуг при виготовленні металопластикових конструкцій та інше.
У листопаді 2013 року керівництвом Інспекції проводилась «гаряча телефонна лінія» щодо розгляду питань, які хвилюють споживачів області при придбанні товарів у роздрібній торговельній мережі та при наданні послуг.
що стосується перевізників:
На виконання плану роботи Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області на ІV квартал 2013 року щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з перевезення пасажирів Інспекцією проводилися перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутних автобусах загального користування в межах Київської області.
Інспекцією протягом ІV кварталу 2013 року здійснено 44 перевірки стану надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування (автобусів, які працюють в режимі маршрутного таксі). Порушення вимог чинного законодавства виявлено у 42 суб’єктів господарювання (95,4%).
Встановлено, 161 різного роду порушень, тобто по 3-4 порушення на кожне підприємство, зокрема відсутність інформації щодо витягу із Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, відомостей про розмір штрафу за безквитковий проїзд і перевезення неоплаченого багажу, відомостей про найменування, адреси, телефони перевізника та страховика, про загальну пасажиромісткість із зазначенням окремо кількості місць для сидіння пасажирів, щодо позначення місць розташування вогнегасника та аптечки, напису «Не курити», «Місця для пасажирів з дітьми та інвалідів», відсутність позначення місць розташування аварійних виходів із зазначенням способу їх відкриття, про вартість оплати за проїзд на маршруті.
що стосується перевірок нафтопродуктів:
Протягом ІV кварталу 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області, згідно плану роботи на ІV квартал 2013 року та заяв споживачів було перевірено 16 АЗС, в т.ч. 4 – позапланово. Порушення чинного законодавства про захист прав споживачів було встановлено на 9 АЗС.
Всього за вище зазначений період було проінспектовано 240 тис. грн. нафтопродуктів; забраковано та тимчасово припинено реалізацію 99 тис. л. (41,3%), в т.ч. через невідповідність вимогам нормативних документів 30,1 тис. л. (30,4%). Бензини автомобільні та паливо дизельне, в кількості 24,7 тис. л. було забраковано на підставі лабораторних досліджень – через невідповідність їх вимогам нормативних документів через завищену масову частку сірки; 5,4 тис. л. бензину А-95 «Євро» вид І клас В через вміст води.
68,9 тис. л. (69,6%) паливо-мастильних матеріалів було заборонено до реалізації через порушення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар.
Вживання тютюну є однією з найбільших небезпек для здоров'я. Від неї щорічно в світі помирає близько шести мільйонів осіб - в середньому, одна людина кожні шість секунд. Найстрашнішим у цій статистиці є той факт, що тютюнова індустрія, у боротьбі за прибуток, все більше втягує і жінок, випускаючи «жіночі» марки сигарет - тонкі, легкі, ароматизовані і нетрадиційно упаковані. Внаслідок цього, на сьогоднішній день більша половина курців - жінки, а саме від їхнього здоров'я залежить здоров’я майбутніх поколінь української нації.
Саме тому, сьогодні Президент і Уряд країни ведуть активну боротьбу із залежністю від тютюну серед населення. Боротьба з курінням - це один із пріоритетів державної політики, про який неодноразово говорив Президент Віктор Федорович Янукович.
Існує багато досить ефективних заходів боротьби проти тютюнопаління і найдієвіши з них - соціально - політичні заходи, що охоплюють все населення, такі як:
- заборона прямої і непрямої реклами тютюну;
- підвищення податків і цін на тютюн;
-створення у всіх громадських та робочих приміщеннях навколишнього середовища, вільного від тютюнового диму;
- розміщення великих і чітких графічних попереджень про небезпеку для здоров'я на упаковці тютюнових виробів.
Всі ці заходи закріпленні положеннями Рамкової конвенції Всесвітньої організації Здоров'я по боротьбі проти тютюну, яку Україна ратифікувала в 2006 році. У минулому році 16 вересня набув чинності Закон України № 3778 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосуються заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнової продукції», який спрямований на виконання умов даної Рамкової конвенції.
Спільні оперативні дії в рамках підписаного Меморандуму про співпрацю між Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів та членами Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», дозволили підвищити рівень виконання цього важливого антитютюнового Закону. Так само, як і Закону України № 4844 «Про звільнення робочих і громадських місць від тютюнового диму», який набув чинності 17 грудня минулого року. Про те, що загальними зусиллями формується новий стиль ділового життя, який має на меті повну відмову від паління, свідчать і результати проведених перевірок територіальними органами Держспоживінспекції України.
За І півріччя поточного року з перевірених понад 1,5 тис. суб'єктів господарювання на дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, порушення встановлені в 19 % від перевіреної кількості .
Найбільш поширеними порушеннями по всій території України були:
- розміщення попільничок або куріння в приміщеннях закладів ресторанного господарства - 74 %;
- відсутність спеціально відведених місць для куріння, не обладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму - 12 %;
- порушення заборони на рекламу, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів - 14%.
За I півріччя 2013 року у територіальні органи Держспоживінспекції України надійшло близько 200 звернень від споживачів, що стосуються невиконання суб'єктами господарювання антитютюнового законодавства. За результатами розгляду до суб'єктів господарювання, які порушили діюче антитютюнове законодавство, були прийняті жорсткі заходи.
Як засвідчує практика захисту прав споживачів в Україні, Книга відгуків і пропозицій є дієвим та досить ефективним механізмом для споживачів у відстоюванні ними своїх законних прав та інтересів. Разом з тим, переважна більшість споживачів тільки в загальних рисах уявляє суть Книги відгуків і пропозицій, і ще менша кількість громадян використовує її за призначенням.
Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування
1. Всі підприємства (одиниці) роздрібної торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності ведуть Книгу відгуків і пропозицій встановленої форми до якої покупці (відвідувачі) записують скарги, пропозиції, відгуки та зауваження (надалі - заяви).
2. Книга відгуків і пропозицій знаходиться в торговельному залі підприємства у спеціальному відкритому футлярі на видному та доступному для покупців (відвідувачів) місці. Дії та пояснення персоналу підприємств стосовно тимчасового знаходження або постійного зберігання Книги в кабінетах керівників або в сейфах підприємства є незаконними.
3. У підприємствах роздрібної торгівлі, що мають відділи, Книга відгуків і пропозицій ведеться в кожному відділі, а у великих підприємствах громадського харчування - в кожному залі обслуговування. Це положення передбачає зручності для споживачів, що користуються послугами великих підприємств.
4. Кожне дрібнороздрібне торговельне підприємство (за винятком лотків, столиків тощо) повинно мати Книгу відгуків і пропозицій, яка розміщується на видному місці і надається покупцю (відвідувачу) на першу його вимогу. Невеликим торговельним підприємствам, що розташовані по дорозі додому тощо, споживачі часто «вибачають» різні недоліки роботи, керуючись зручністю розташування. Пам'ятаймо, що ці заклади також мають забезпечувати відвідувачів якісними послугами у повному обсязі.
5. Покупцю (відвідувачу), який бажає зробити запис до Книги відгуків і пропозицій, повинні бути створені необхідні для цього умови. Забороняється вимагати від заявника пред'явлення будь-яких особистих документів або пояснення причин, що викликали необхідність написання скарги, пропозиції, відгуку, зауваження. Відвідувач має право зробити запис за столом, у зручному для цієї дії місці, де зможе зосередитися на змісті запису та своїх вимогах до підприємства. Споживачам корисно знати про рівень повноважень представників підприємства.
6. Працівник підприємства роздрібної торгівлі (громадського харчування), дії якого викликали нарікання, повинен не пізніше наступного дня повідомити про це керівника підприємства або його заступника та надати письмове пояснення з приводу його виникнення. Вимога направлена на захист прав споживачів та вплив на порушників цих прав.
7. Керівник підприємства роздрібної торгівлі (громадського харчування) або його заступник зобов'язаний в тижневий термін розглянути запис, що внесений до Книги відгуків і пропозицій, розібратися по суті питання та вжити необхідних заходів до усунення недоліків і порушень в роботі підприємства або до реалізації висловлених пропозицій. Керівник підприємства або його заступник за результатами розгляду заяви повинен подати у Книзі відгуків і пропозицій на зворотньому боці заяви покупця (відвідувача) інформацію про заходи, яких вжито, та у тижневий термін, в обов'язковому порядку, надіслати письмову відповідь заявнику за вказаною ним адресою. Копії листів, якими дана відповідь покупцям (відвідувачам), зберігаються у керівника підприємства або його заступника протягом року. Від особистого бажання відвідувача залежить, чи вказувати у зробленому записі адресу або номер контактного телефону: про результати реагування на ваші вимоги можна дізнатися безпосередньо з Книги, а також відповідних дій персоналу підприємства. Якщо бажаєте отримати від продавця письмову відповідь, залиште у записі свою домашню адресу, або номер поштового відділення – до запиту на ваше ім'я.
8. Записи інших покупців (відвідувачів), зроблені у Книзі відгуків і пропозицій з метою спростування раніше внесеної до неї заяви, підлягають перевірці та приймаються до уваги керівником підприємства тільки за умови підтвердження викладених у них фактів.
9. Якщо для здійснення заходів по усуненню зазначених покупцем (відвідувачем) недоліків або виконання його пропозицій необхідно більше семи днів, то керівник підприємства або його заступник визначає інший термін виконання, але не більше 15 днів, про що зазначається у Книзі відгуків та пропозицій. Візьміть до уваги, що у зазначених випадках представниками підприємства має бути зроблений відповідний запис в Книзі відгуків і пропозицій.
10. У разі, коли суб'єкт господарювання має у підпорядкуванні декілька підприємств торгівлі, громадського харчування (структурних одиниць), а питання, що поставлене у заяві покупця (відвідувача), не може бути вирішене безпосередньо в підприємстві, керівник структурної одиниці зобов'язаний в тижневий термін подати його на розгляд господарюючого суб'єкта та письмово повідомити про це покупця (відвідувача) за вказаною ним адресою. Споживач у своєму записі в Книгу має залишити свою адресу, або вказати, що він буде отримувати інформацію безпосередньо з Книги.
11. У разі надходження від покупців (відвідувачів) скарг щодо грубого порушення правил торгівлі, законодавства про захист прав споживачів, роздрібних цін, керівник підприємства торгівлі, громадського харчування (структурної одиниці) повинен не пізніше наступного дня повідомити про це керівника господарюючого суб'єкта.
12. Керівні працівники зобов'язані щоквартально перевіряти правильність ведення Книги відгуків і пропозицій в усіх підпорядкованих йому підприємствах торгівлі та громадського харчування (структурних одиницях), вживати заходів до усунення недоліків, що мають місце в роботі, та причин, які викликають скарги покупців (відвідувачів). Вимоги Інструкції по веденню Книги встановлюють конкретні терміни для здійснення відповідачем необхідних заходів , а також для контролю їх виконання уповноваженими особами.
13. Вилучення Книги відгуків і пропозицій з підприємств торгівлі (громадського харчування) для перевірок, зняття копій та інших цілей не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
14. Порушення працівниками роздрібної торгівлі та громадського харчування порядку ведення Книги та розгляду скарг і пропозицій покупців (відвідувачів) дають підстави для притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством. Якщо записи споживачів в Книзі стосуються певних працівників підприємства та неодноразово повторюються, то до таких несумлінних працівників мають бути вжиті передбачені законодавством заходи адміністративного чи матеріального впливу. Це - механізм реалізації права споживача на повагу та якісний рівень обслуговування.
15. Обґрунтовані скарги, їх кількість і характер враховуються керівником підприємства при вирішенні питання про матеріальне та моральне стимулювання працівників підприємств роздрібної торгівлі (громадського харчування).
16. Книга відгуків і пропозицій є документом суворої звітності. Термін зберігання Книги, що повністю заповнена, - один рік . Книга відгуків і пропозицій, що не повністю заповнена протягом календарного року, є чинною у наступному році , про що робиться відповідний запис у Книзі. Книга відгуків і пропозицій підлягає заміні на нову не пізніше п'яти днів з дати заповнення третього з кінця бланку для заяв. Книга, що повністю заповнена, разом з коротким звітом про характер скарг та заходи, що вживалися, передається до господарюючого суб'єкта на зберігання. Про прийняття Книги господарюючим суб'єктом робиться відмітка у спеціальному журналі. Книга не поновлюється з початком нового календарного року, якщо вона не повністю заповнена. При її заповненні та заміні на нову Книгу, споживач має право на отримання інформації про вжиті заходи щодо записів у попередню Книгу, яка вже заповнена. Таким чином, будь-які пояснення представників продавця про неможливість надання споживачам Книги, що часто мають місце на практиці, є незаконними.
17. Господарюючий суб'єкт забезпечує всі підпорядковані підприємства роздрібної торгівлі (громадського харчування) Книгами відгуків і пропозицій, видає їх підприємствам пронумерованими, прошнурованими, завіреними підписом керівника та печаткою господарюючого суб'єкта. Дата видачі Книги та найменування господарюючого суб'єкта, що отримав її, відмічаються в спеціальному журналі.
18. Повний текст цієї Інструкції, адреси та номери телефонів місцевих органів захисту прав споживачів та відділів з питань торгівлі друкуються на першому аркуші Книги відгуків і пропозицій.
Хімічна промисловість у наш час настільки розвинена, що вже неможливо уявити собі побут без звичних засобів гігієни, синтетичних миючих засобів (порошків), парфумерії, косметики і т.д. Але не можна забувати і про те, що, купуючи продукцію, необхідно звертати увагу і на інформацію, яку виробник розміщує на упаковці продукції.
Класифікація хімічної продукції включає в себе досить великий спектр видів продукції, в тому числі мийних та парфумерно-косметичних засобів. У складі будь-якої хімічної продукції є речовини, які в тій чи іншій мірі впливають на здоров'я людини.
Метою здійснення ринкового нагляду є забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. У цьому зв'язку, з урахуванням ступеня ризику та критеріїв, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів проводяться перевірки характеристик продукції, яка може бути небезпечна при її використанні.
Небезпечні речовини в миючих засобах - це поверхнево активні речовини (ПАР). ПАР є основою всіх миючих засобів: шампунів, рідкого мила, гелів для душу, піни для ванн. Особливість біологічної дії поверхнево-активних речовин полягає в тому, що вони можуть не тільки самі виявляти загальнотоксичну і алергенну дію на організм людини, але і підсилювати токсичність, канцерогенний вплив інших хімічних речовин, що входять до складу.
Відповідно до Технічного регламенту миючих засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 р. № 717, дозволені до використання ПАР, біорозкладність яких не менше 80%.
Наявність у складі миючих засобів ПАР, фосфатів, фосфонатів, багатьох інших компонентів суворо контролюється, оскільки при перевищенні дозування організму людини може бути завдано істотної шкоди. Це, наприклад, наявність вільного лугу в милах, фтору в зубних пастах і багато ін. Наявність в кремах консервантів, емульгаторів і ароматизаторів теж не кращим чином впливає на наше здоров'я. Проблема ще й у тому, що якщо на етикетці зазначено той або інший інгредієнт - значить його присутність в зазначеній кількості дозволена або хоча б не заборонена законом, а товар може вважатися безпечним для здоров'я (якщо строго слідувати інструкції і дотримуватися техніки безпеки).
Не можна нехтувати інформацією, яку розміщує на маркуванні продукції виробник. Вимоги до маркування продукції встановлюються нормативними документами, відповідно до яких вона виробляється. Це інформація про найменування виробника, його місцезнаходження, товарний або фірмовий знак, склад продукції, призначення та спосіб застосування, запобіжні заходи, дату виробництва або кінцевий термін реалізації, терміні зберігання, відмітки про проходження дерматологічної перевірки та екологічної чистоти.
Термін придатності або зберігання миючих, парфюмерно-косметичних засобів - це інтервал часу, протягом якого виробник гарантує, що вироблена продукція зберігає свої споживчі властивості у разі додержання відповідних умов зберігання.
При неможливості розміщення за об'єктивними обставинами (малий розмір чи особливі форми і т.п.) всієї перерахованої вище інформації на упаковці, вона повинна бути надана споживачеві на листівках - вкладишах, ярликах тощо, які додаються до кожної одиниці продукції.
Контроль за поширенням миючих засобів, хімічної продукції, дотриманням технологій, рецептур, вимог транспортування і зберігання продукції щодо безпеки для здоров'я людини покладається на державні органи відповідно до повноважень, згідно з чинним законодавством.
Поради споживачам при відвідуванні закладу громадського харчування
Відносини між відвідувачами та підприємствами громадського харчування регулюються, в першу чергу, Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства та Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення.
Згідно з цими правилами на фасаді приміщення має бути вивіска із зазначенням типу і назви підприємства або уповноваженого ним органу. Біля входу на видному місці розміщується інформація про режим роботи, його повинні дотримуватися підприємства всіх форм власності.
Зал для обслуговування повинен мати естетично оформлений інтер’єр, меблі, посуд, столові прибори та інший необхідний інвентар відповідно до типу підприємства.
Суб’єкти господарювання повинні забезпечити: наявність на видному та доступному для відвідувачів місці Куточку споживача, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків і пропозицій, адреси і телефони контролюючих органів, розміщення торгового патенту, ліцензії.
Перед початком обслуговування споживачу необхідно ознайомитися з меню, прейскурантом алкогольних напоїв, які повинні бути вивішені на видному місці в торговельному залі або надані офіціантом. У меню зазначається назва продукції, вихід і вартість однієї порції, а в прейскуранті - назва напою, вміст пляшки, ціна за неї, за 50 та 100 мл. Це дасть змогу отримати інформацію про ціни, вагу страв, виробів та запобігти прямому обрахункові. Крім того, необхідно звертати увагу на те, щоб меню і прейскурант алкогольних напоїв були підписані керівником виробництва та бухгалтером підприємства.
Підприємство зобов'язане забезпечити наявність страв, напоїв, виробів, зазначених у меню, прейскуранті, асортиментному переліку протягом усього робочого дня або періоду, визначеного для їх реалізації (сніданок, обід, вечеря).
Споживач має право на вільний вибір страв, напоїв за своїм бажанням, йому ніхто не може встановлювати мінімум вартості замовлення, примушувати придбати якусь продукцію обов’язкового асортименту.
У разі сумнівів щодо відпуску страв, напоїв, кулінарних виробів та підозрілої якості, без необхідних компонентів (у стравах), а також щодо правильності цін вимагайте від працівників закладу громадського харчування проведення контрольного перемірювання, переважування придбаної продукції та надання необхідних документів щодо якості, цін тощо.
Якщо ви придбали неякісну страву,напої або іншу продукцію громадського харчування, вимагайте безкоштовного усунення виявлених недоліків, зменшення розміру оплати за продукцію, без додаткової оплати - заміни на якісну, таку, що відповідає технологічним вимогам, повного відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням продукції низької якості.
У випадках, коли продукція може зашкодити життю або здоров'ю споживача, суб'єкт господарювання зобов'язаний негайно припинити її реалізацію і виробництво до з’ясування обставин. Якщо причини, які призвели до шкоди, неможливо усунути, суб'єкт господарювання зобов’язаний зняти таку продукцію з виробництва та реалізації, відкликати від споживачів. Крім цього, він відшкодовує у повному обсязі завдані споживачам збитки.
Якщо на підприємстві запроваджено самообслуговування, споживачі мають право самостійно відібрати страви, вироби, напої з лінії роздачі або «шведського» столу (в залі). При обслуговуванні офіціантами всі види послуг надаються на замовлення споживачів через них.
Слідкуйте за тим, щоб після подачі страв, напоїв, надання послуги вам видали касовий чек, рахунок або інший письмовий документ, що засвідчує факт купівлі продукції або надання послуги. На підприємствах самообслуговування і магазинах (відділах) кулінарії касовий чек видається споживачеві після оплати вартості продукції готівкою.
У підприємствах з обслуговуванням офіціантами оплата вартості продукції здійснюється споживачем безпосередньо офіціанту відповідно до рахунку, що виписується на бланках рахунків, на яких передбачені графи для зазначення назв страв, кількості порцій, ціни за порцію, підсумкова сума.
Під час обслуговування за бажанням споживачів готова кулінарна продукція та покупні товари, крім алкогольних напоїв, можуть бути відпущені на винос у відповідній упаковці.
Пам'ятайте, що претензії, побажання щодо рівня торговельного обслуговування на підприємстві, якості придбаних страв, виробів Ви можете висловити в “Книзі відгуків і пропозицій”, яка повинна бути на видному місці й подаватися покупцю (відвідувачу) на першу його вимогу, причому без пред'явлення будь-яких особистих документів або пояснення причин, що викликали необхідність написання скарги, пропозиції, відгуку, зауваження. Керівник Підприємства має у тижневий термін надіслати письмову відповідь заявнику.
Поради споживачу! Безпека і якість товару. Відшкодування збитків
Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
«Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
Виробник чи продавець несуть відповідальність за роботу товару протягом всього гарантійного терміну. Згідно ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо Ви помітили недоліки придбаного товару протягом гарантійного терміну, Ви маєте право на: безплатне усунення недоліків товарів у розумний строк; пропорційне зменшення його ціни; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Споживач має право пред´явити тільки одну із перелічених вимог, а в разі її невиконання письмово заявити іншу вимогу.
У разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
По закінченню гарантійного терміну покупець має право висувати вимоги продавцю протягом визначеного терміну придатності, а якщо він не встановлений – протягом 10 років, якщо в товарі були виявлені суттєві недоліки, допущені з вини виробника.
Якщо під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару, продавець зобов’язаний протягом триденного терміну з дня отримання від споживача письмової заяви, організувати проведення експертизи товару. Якщо в результаті експертизи буде встановлено, що недоліки виникли після передачі товару (робіт, послуг) споживачу внаслідок порушення ним встановлено правил використання, зберігання, транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню і споживач зобов’язаний відшкодувати продавця (виконавця, підприємству, що виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) мають право оскаржити висновки експертизи в судовому порядку.
Важливо! При гарантійному ремонті гарантійний термін збільшується на час перебування товару в ремонті. Час рахується з дня звернення споживача з вимогою про усунення недоліків. При обміні товару його гарантійний строк обчислюється від дня обміну.
Важливо! Продаж товарів, строк придатності яких минув, а також товарів на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, забороняється.
У разі виникнення будь-яких проблем, пов’язаних з ЖКГ, переконливо раджу вам: не витрачайте даремно своє здоров’я, час та кошти, а звертайтеся із своїми скаргами до Держспоживінспеції України та її територіальних органів. Ви будете почуті, отримаєте відповіді, вам допоможуть!
У квітні 1985 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Керівні принципи щодо захисту інтересів споживачів, які повинні використовуватися урядами країн світу при реалізації політики і захисту інтересів споживачів.
Зазначені принципи спрямовані на: захист споживачів від недоброякісних товарів (робіт, послуг), які можуть завдати шкоди здоров’ю та безпеці; сприяння економічним інтересам споживачів та їх захист; ефективні процедури розгляду скарг споживачів; одержання достовірної інформації, необхідної для компетентного вибору товару (робіт, послуг) у відповідності з індивідуальними запитами і потребами; просвіту споживачів; свободу створювати споживчі та інші відповідні групи або організації та можливість для таких організацій висловлювати свою точку зору під час прийняття рішень, які зачіпають їх інтереси. Керівні принципи щодо захисту прав споживачів підписані Україною.
Розбудова правової держави та здійснення докорінних економічних перетворень в Україні об’єктивно обумовили необхідність розв’язання на державному рівні проблем цивілізованого захисту прав споживачів.
З урахуванням міжнародних основ цивілізованої споживчої політики, Верховна Рада України у травні 1991 року прийняла Закон України “Про захист прав споживачів”. У ньому були визначені основні правові положення захисту інтересів споживачів товарів (робіт та послуг) в умовах функціонування різних форм власності, розширення ринкових і товарно-грошових відносин.
Розв’язання багатогранних проблем захисту прав споживачів потребує створення відповідних правових, економічних, соціальних, політичних та інших умов. Усім причетним до цієї життєво важливої, благородної справи вірними дороговказами служать відповідні статті Конституції України, Закону України “Про захист прав споживачів”, Укази Президента України та постанови Уряду з цих питань.
Просування та забезпечення прав споживачів буде гарантованим лише тоді, коли закладені в державних документах принципи, поряд із центральними, візьмуть на озброєння і місцеві органи влади. Саме вони покликані представляти інтереси споживачів з усіх питань перед суб’єктами господарювання.
Проте діяльність виробників та торговельної сфери все ще будується на жорсткому нав’язуванні споживачам договірних умов відносно якості товарів і ціни. Розвиток ринкових відносин супроводжується різким зростанням комерційного ризику споживача щодо дійсних якостей товарів чи послуг, їх безпеки для здоров’я, гарантійного та післягарантійного обслуговування.
Необхідне енергійне втручання держави. За нових умов, як це доведено світовим досвідом, підприємство чи підприємець, виготівник повинні органічно вписуватись в загальнолюдську діяльність: забезпечувати високу якість безпеку, низьку купівельну ціну товарів (послуг), задовольняти екологічні вимоги, досягати високого ступеню переробки і т.п.
Отримавши широкі правові повноваження, виконавча влада повинна подбати про механізм виконання своїх функцій та створення впливових засобів забезпечення прав споживачів, розробити єдину методику аналізу та прогнозування соціально- економічного розвитку регіонів, чіткіше визначати в нормативних документах поняття “координація діяльності”, “узгодження дій” тощо, враховувати, що кінцеву відповідальність за результати прийнятих рішень насамперед несуть місцеві органи виконавчої влади.
Другим злободенним питанням, є підвищення якості вітчизняної продукції та отримання інтервенції неякісних і небезпечних товарів та послуг іноземного виробництва. Економіка нашого століття в цивілізованому світі – це економіка споживача.
Протягом 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області разом з правоохоронними органами, органами центральної виконавчої влади спрямувало свою діяльність на забезпечення реалізації державної політики щодо дотримання законодавства з питань захисту прав споживачів, визначених актами та дорученнями Президента України, КМУ, розпорядженнями Київської облдержадміністрації.
Задоволення потреб споживачів області у продовольчих та промислових товарах, побутових і комунальних послугах здійснювалось на основі безумовного додержання цих вимог щодо їх якості та безпеки, постійного контролю за цим з боку інспекції.
Інспекцією проводилась відповідна роз’яснювальна робота з господарюючими суб’єктами щодо дотримання ними вимог чинного законодавства про захист прав споживачів, проводились консультації по розміщенню достовірної інформації на об’єктах торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, в засобах масової інформації, надавались відповідні роз’яснення щодо виявлених порушень у вище зазначених сферах, про наявність нормативно – технічних документів у СПД тощо.
За 2012 рік Інспекцією перевірено 1120 суб’єктів господарської діяльності.
Порушення вимог чинного законодавства виявлено у 998 суб’єктів господарської діяльності, що складає 89,1% від числа перевірених.
Виявлено 15447 різного роду порушень. При цьому найбільшу частку порушень становлять: порушення щодо продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг), які не відповідають вимогам НД (12,3%); продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг) без відповідних супровідних документів (25,9%); відсутності своєчасної та повної інформації (60,3%); продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг) без видачі розрахункового документу, що засвідчує факт купівлі або надання послуг (0,6%).
Перевірено якість товарів (робіт, послуг) народного споживання на суму 16177,1 тис. грн., з яких забраковано та тимчасово припинено до реалізації на суму 15086,4 тис. грн.
862 посадових осіб та інших працівників підприємств, а також суб’єктів господарської діяльності, за порушення законодавства про захист прав споживачів притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу на суму 156,7 тис. грн.
До господарюючих суб’єктів підприємницької діяльності застосовано економічні стягнення на суму 3296,7 тис. грн.
Як показує аналіз, протягом 2012 року до Інспекції надійшло 717 звернень.
5,7% звернень отримано на особистому прийомі керівництва Інспекції.
Від найменш соціально захищених категорій громадян (інвалідів війни, учасників війни, пенсіонерів, дітей війни, членів багатодітних сімей) надійшло 31 звернення (4,7%), депутатів різного рівня – 11 звернень (1,5%) від загальної кількості перевірок.
Вказані категорії громадян переважно скаржилися на неякісне надання житлово-комунальних послуг, перегляд тарифів на послуги, які надаються, відмови у перевезенні пільгової категорії населення маршрутними автобусами, виготовлення та встановлення метало-пластикових вікон, меблевих виробів, придбання неякісних непродовольчих товарів у торговельній мережі, неякісне надання послуг з електропостачання.
Найбільше таких звернень надійшло від споживачів Макарівського, Сквирського, Києво-Святошинського, Фастівського та Васильківського районів, що свідчить про повне загострення в цих районах питань, які висвітлюються найменш соціально захищеними категоріями населення.
Завдяки професійному та об’єктивному розгляду звернень громадян-споживачів спеціалістами повернуто кошти за неякісні товари народного споживання та неякісно надані послуги на загальну суму 531,4 тис. грн.
В газетах та журналах: «Майдан Брок», «Гриф», «Сім’я», «Тема», «Копейка» м.Біла Церква; «Вісті» м. Бориспіль; «Наше місто» м. Вишневе; «Вперед» смт Бородянка; «Слово», «Вишгород» м. Вишгород опубліковано інформацію щодо матеріалів про роботу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, поради споживачам при одержані ними послуг та придбанні товарів.
Протягом звітного періоду Інспекцією надано 46 матеріалів щодо перевірок якості та безпеки товарів народного споживання, надання послуг для опублікування у районних та міських виданнях Київської області.
Задля підвищення рівня правової освіти населення, 26.07.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області в Київській облдержадміністрації за підтримки голови Київської обласної державної адміністрації Присяжнюка А.Й. проведено нараду, на якій обговорено питання про співробітництво між Держспоживінспекцією у Київській області та міськими і селищними радами Київської області, які входять до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація малих міст України».
З метою підвищення рівня захисту соціальних, економічних, інших прав громадян та забезпечення ефективного захисту прав споживачів Київської області на нараді підписано Меморандуми про співробітництво.
Відповідно до Меморандуму про співробітництво між Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області та громадянами малих міст та селищ Київського регіону протягом 2012 року у містах Переяслав-Хмельницький, Буча, Українка, Яготин, Миронівка, Богуслав, Васильків, Боярка, Ржищів та смт Ворзель, Гостомель, Макарів проведено зустрічі спеціалістів Інспекції, керівництва та працівників міських та селищних рад з населенням цих регіонів з питання правової обізнаності громадян щодо захисту прав споживачів.
Як засвідчує статистика розгляду звернень споживачів багато питань виникає з причини відсутності у населення необхідних знань та достовірної інформації про свої права та обов’язки суб’єктів господарської діяльності.
Самостійно споживач не взмозі захистити себе від неякісних товарів і послуг, свавілля монополістів, несумлінних виробників, продавців, він гостро потребує підтримки держави і тому основна задача управління – забезпечити ефективний захист прав та інтересів населення, а це можливо зробити тільки об’єднавши зусилля та підвищити ефективність співпраці з органами виконавчої влади.
На даний момент, в умовах ринкової економіки наведені дані ще раз засвідчують, що споживач не може захистити свої права та інтереси, він строго потребує захисту та підтримки, передусім з боку держави.
Головним приорітетом в роботі Інспекції був і залишається споживач. Головне завдання – належним чином забезпечити реалізацію державної споживчої політики в усіх районах, містах і селех регіону.
Згідно ст.16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода завдана життю, здоров´ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності.»