Переяслав-Хмельницька міська рада

Згідно з Законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Відповідно до статті 23 Закону "Про доступ до публічної інформації", рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

 Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Це положення конституції гарантує право на звернення до суду кожній особі, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин порушено.
Будь яка особа може звернутися з позовом про захист своїх прав до адміністративного суду.
         Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданнм адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Важливо, щоб порушення цих прав, свобод та інтересів відбувалося у публічно-правових відносинах та виходило від суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій. Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти – це рішення, дію яких поширено на невизначене коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії – це рішення, дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації і які є актом одноразового застосування норм права.

Дії суб'єкта владних повноважень – це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень – це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, та інтересів фізичних та юридичних осіб (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, ненадання допомоги працівниками міліції, не оприлюдненння нормативно-правового акта тощо).
Можливість фізичними і юридичнимим особами ініціювати судове провадження в адміністративній справі з метою судового захисту прав, своюод та інтересів, порушених суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах і являє собою право на звернення до адміністративного суду з позовом. Таким правом наділені також суб'єкти владних повноважень у випадках встановлених законом. (у кожному конкретному випадку суд перевіряє чи встановлено законом право суб'єкта на звернення до суду саме з таким позовом).

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі, тобто правом, яким особа розпоряджається на власний розсуд. Вона самостійно вирішує, реалізовувати їй це право чи добиватися захисту в інший, позасудовий, спосіб або ж змиритися з порушенням.
Крім осіб, які є суб'єктом порушених прав свобод чи інтересів, таке право мають також представники, в тому числі законні представники, зокрема і органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Звертання до суду першої інстанції з метою ініціювати адміністративний процес називається адміністративним позовом, що викладається у формі позовної заяви.
Визначивши, що порушено право особи у сфері публічно-правових відносин дуже важливо правильно визначитись до якого суду звертатись (визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної справи), тобто правильно визначити підсудність (територіальну, предметну, інстанційну).

Кодекс адміністративного судочинства України