На стадіоні імені Валерія Лобановського – Всеукраїнські футбольні змагання

Оголошення

28 жовтня на території центральної районної лікарні о 14.00 (біля приміщення травматологічного відділення) відбудеться відкриття двох меморіальних дошок колишнім головним лікарям – КОСТЮКУ П.Ф., ЯКОВЕНКУ В.Г.

Захід присвячений 160-ій річниці від дня заснування лікарні на Переяславщині.

На цих вихідних Україна переходить на зимовий час

У ніч з суботи на неділю, 30 жовтня о 4:00 годині ночі, стрілки годинників потрібно перевести на годину назад.

ПОВІДОМЛЕННЯ про скликання чергової двадцять п’ятої сесії міської ради VІІ скликання

Повідомляємо, що чергова двадцять п’ята сесія міської ради сьомого скликання відбудеться

24 листопада 2016 року в залі засідань міської ради.
Початок пленарного засідання — о 10.00.

ТРК "Альта" програма "Новини" від 26 жовтня 2016 р.

“У нас із розеток ішов дим і так іскрило, що згоріла вся техніка”

Безпрецедентна аварія у центрі Переяслава  в електромережі виникла вперше за останні щонайменше років десять: обідньої пори 25 жовтня стався збій постачання та аварійне відключення живлення. За деякий час електроенергія відновилася, але не для всіх споживачів це минулося безслідно.

Переяславська природа надихає художника творити

26 жовтня у виставковій залі музею Заповіту Т.Г. Шевченка відкрилась виставка “Переяславські мотиви” члена Національної спілки художників України, старшого викладача кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Романа Миколайовича Мотузка. На виставці представлено 27 робіт художника, на яких зображено наше місто в різні пори року. Центральне місце в експозиції займає картина “Катерина” на якій митець зобразив свою бабусю Катерину.
Народився Роман Мотузок 2 жовтня 1972 року на Житомирщині в Новоград-Волинському. По закінченні навчання в дитячій художній школі вступив харківському інституті живопису. Роботи художника експонувались на різноманітних виставках у Києві, Харкові, Конотопі, Ужгороді, Житомирі, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську, Тернополі, Новий Орлеан (США), Прага (Чехія), Ганновер (Німеччина), Клагенфурт (Австрія).
Окрім малювання, художник захоплюється риболовлею та грою на музичних інструментах. Своє вміння грати на гітарі та співати він продемонстрував глядачам, які прийшли на відкриття виставки. У виконанні Романа Мотузка прозвучала українська народна пісня “Чом ти не прийшов” та сучасна мелодія “Осінь та ліс”. Власну ліричну поезію про осінь читав Олександр Матвієнко. Микола Гриценко виконав пісню про Переяслав, а тріо НЦК “Зустріч” українську народну пісню “Дівчино моя переяславко”. Того дня вітали художника з відкриттям персональної виставки заступник міського голови Валентина Губенко, директор художньої школи Степан Куций, колега по викладацькій роботі в університеті художниця член спілки дизайнерів України Ольга Стрілець, студенти, яких навчає Роман Миколайович. Науковий секретар НІЕЗ “Переяслав” Віктор Ткаченко окрім вітальних слів висловив побажання, аби в музеї “Заповіту” Роман Мотузок виставив свою “Шевченкініану”.

Українське військо поповнилося 15 переяславцями

Навесні цього року в Україні відновився призов на дійсну військову службу. На призов до війська потрапляють придатні за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову в армію України. Термін проходження військової служби в армії України для призовників без вищої освіти – 18 місяців, зі ступенем спеціаліста або магістра – 12 місяців. У разі настання військової загрози для військовослужбовців термін служби продовжується понад встановлені строки.
25 жовтня біля військкомату зібралось чимало людей. Цього прохолодного осіннього ранку до українського війська відправляли 15 юних переяславців. Троє представляли місто, 12 призвані із району.
Поки майбутні воїни вислуховували інструктаж в залі військкомату, батьки, рідня та друзі слухали козацькі марші та пісні у виконанні відомого в місті музиканта Миколи Гриценка.
Дем’янчани Юрій та Ірина Мамітьки проводжали до війська сина Владислава. Йому нещодавно виповнилось 20 років. Мама потай від батька витирає сльози, батько хоч і намагався виглядати бравим, але було помітно, що і він переживає:
– Сподіваємось, що все буде добре, – промовив чоловік.
Провести Владислава приїхала і його дівчина Аліна Коломієць, нічого казати не хотіла, а лише плакала, прихиляючись до коханого.
Світлана Сабагата, 38 років, виховувала та «піднімала» сина сама, без чоловіка і ось сьогодні прийшла провести свого Артемка до війська. Жінка також сподівається на краще. За її словами, Артем сам зголосився йти у армію. Юнак із власним майбутнім іще не визначився, але запевнив, що буде вирішувати, як жити далі, лише після строкової служби, можливо, навіть підпише військовий контракт, нині його зарахували до Національної гвардії.

Балканські контрасти: в Кочанах вільно їздять до ЄС, але досі не мають каналізації

Серед міст-побратимів давнього Переяслава-Хмельницького поважне місце займають Кочани, що в республіці Македонія. Цього року дружнім стосункам двох міст виповнюється 10 років. За цей час відбулося немало обмінів делегаціями, досвідом розбудови тих чи інших галузей та і взагалі людських стосунків. Не так давно балканське місто на запрошення його влади знову відвідала група переяславців на чолі з секретарем міської ради Петром Бочаріним. Поїздку здійснили за власні кошти. Про те, що побачили, Петро Петрович розповів у міській раді.
Варто сказати, що попри немало несхожостей нас об’єднує ще й така важлива мета, як прагнення до євроінтеграції. Тож присутніх, в тому числі журналістів місцевих ЗМІ, зокрема, цікавило порівняння їхніх та наших успіхів на цьому шляху.
– Македонія невелика країна, – навів він деякі її характеристики, – населення 2,5 млн. З цього числа близько 800 тис. постійно проживають та працюють у різних європейських країнах. Більшість македонців православні, третина – мусульмани. Причому серед них дуже багато етнічних циган.
Стосовно Кочан, то тут, за словами секретаря ради, близько 30 тис. населення, а в прилеглому регіоні ще 15 тис. Місто формувалося в долині з права та зліва навколо гірської річки. Гірський ландшафт і сьогодні залишається багато у чому визначальним. Скажемо, опалення у будинках залишається пічним. У місті є водопровід, а от централізованої каналізації досі немає. Хто живе ближче до річки, стоки пускає просто в її стрімкий потік. Лише не так давно Кочани звернулися до Швейцарії. Ті відгукнулися і вже проектують для них очисні споруди. Існує і проблема утилізації сміття. Його відвозять за гору і скидають в глибокий яр.
У градоначальника Радко Димітровські є лише один заступник, а всі комунальні послуги, в тому числі, якщо потрібно і поховання, лежать на міському підприємстві, яке називається Водоканал. Є міська рада із 21 депутатів. І якщо градоначальника вибирає все населення, то голову ради – самі депутати. Їх діяльність оплачувана. У динарах (національна валюта, яка зараз котирується до гривні, як 1:2) отримують на місяць еквівалент 300 євро. Для порівняння середня зарплата у Македонії – 350 євро. Для депутата його діяльність в раді не основна. Як і у нас, він може бути і лікарем, і підприємцем і таке інше. До речі, депутати це – переважно заможні люди. Голова ради отримує 800 євро на місяць, градоначальник – 1 тис. євро. Головний лікар чи лікар високої категорії – 800 євро, учитель – від 500 до 600 євро.