Питанням повернення місту історичної назви «Переяслав» міська влада вперше зайнялась в 2000 році. Було прийнято рішення провести місцевий референдум разом із всеукраїнським. Створили ініціативні групи, зібрали підписні списки. В цей же час обком КПУ спільно з місцевими комуністами подав позов до місцевого суду про відміну референдуму, оскільки у підписних списках були допущені порушення. Справді, майже всі підписанти вказували свою адресу «м. П-Хмельницький». Суд, який отримав рекомендацію зверху, визнав ці недоліки як суттєві порушення і прийняв рішення на користь КПУ. Терміни для повторного збирання підписів минули, і таким чином місцевий референдум не відбувся.
Наближалася дата 350-річчя Переяславської козацької ради, і розгляд цього питання вже вважався недоречним. А в 2005 р. після помаранчевої революції мої повноваження як міського голови були достроково припинені.
Я досі жалкую, що не вдалося повернути місту рідне, правильне ім’я. Разом з тим мене тішить, що разом з депутатами, керівниками міста ми прийняли статут територіальної громади, повернули герб та прапор міста, 12 вулицям та двом площам – історичні назви, історико-етнографічний заповідник став національним, а педінститут отримав статус університету.