До дня народження Т.Г. Шевченка


7 березня в Музеї Заповіту міста Переяслава-Хмельницького відбулася історико-літературна ремінісценція під назвою «Борітеся ― поборете! Вам Бог помагає!», присвячена 201-й річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Її організували співробітники НІЕЗ «Переяслав». Ремінісценція — елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва. Це, так би мовити, неявна цитата, цитування без лапок. Отож на цьому святковому заході незримо був присутній дух Великого Кобзаря та звучали його безсмертні твори.

Дійство почалось у дворі Музею Заповіту, біля погруддя Тараса, яке стоїть на цьому місці з 1949 року. Ведучий свята ― старший науковий співробітник НІЕЗ Станіслав Дембіцький ― відзначив, що Переяслав тісно повʼязаний із Тарасом Шевченком, який ходив цими вулицями, писав тут свої геніальні твори та малював краєвиди й памʼятки архітектури. Перед присутніми представниками інтелігенції, патріотами України, учнями шкіл виступили міський голова Тарас Костін, доктор філологічних наук Микола Корпанюк, поет Олег Князенко.

Микола Павлович Корпанюк у своїй промові, зокрема, підкреслив, що творчість Шевченка завжди була й буде актуальною. Тарас Григорович є не тільки національним пророком, він ― Месія, посланий Вищою Силою. Він ніколи не лукавив, не загравав з українцями, добре бачачи в нас розумне й високе і в той же час викриваючи двоєдушність і неправду. Поет не насолоджувався бичуванням наших вад, а лише намагався допомогти їх позбутися. Сьогодні це шумовиння національних вад спливає на поверхню, сприяючи духовному очищенню українців.

Член Національної спілки письменників України, шевченкознавець Олег Коломієць (Князенко) процитував рядки з творів Шевченка, а також прочитав кілька власних поезій, присвячених Великому Кобзареві.

Після покладання квітів до памʼятника українському Генію захід продовжився в приміщенні музею. У цьому будинку в ХІХ ст. жив лікар Андрій Козачковський, сюди кілька разів приїжджав Тарас Шевченко. Саме тут були написані його безсмертні поеми «Наймичка», «Кавказ», посвята Павелу Шафарику до поеми «Єретик», вірш «Заповіт». Рядки з цих творів лунали на Майдані, вони ведуть у бій сучасних козаків на Сході України.

Перед присутніми на святі виступили народний аматорський фольклорний ансамбль «Веселка», генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич, кобзарі Микола Товкайло, Павло Рекун та гість із Черкащини Михайло Коваль. Останній митець, колишній вчитель іспанської мови, який плакав, виконуючи народні пісні часів Хмельницького, особливо запав у душу присутнім на дійстві. Переможець міських конкурсів читців творів Тараса Шевченка, учень 11 класу школи-інтернату Михайло Кусай прочитав уривок з поеми «Кавказ», з якої й була взята назва історико-літературної ремінісценції.

Надзвичайно цікавим видається ноу-хау ― сценки віртуальних зустрічей через віки Тараса Шевченка з гетьманами Богданом Хмельницьким та Іваном Мазепою. Кобзар, як відомо, у своїх творах критикував Богдана за те, що дозволив себе обдурити й дати Московському царству захопити Україну. На відміну від Хмельницького діяльність Івана Мазепи викликала схвалення поета. Уявні розмови митця з гетьманами глядачі сприйняли з великим інтересом, чому сприяла й майстерна гра артистів. В образі Шевченка виступав працівник НІЕЗ, колишній актор переяславського театру Римми Товкайло «З Уст Річ» Олег Малик, у ролі Хмельницького ― теж «випускник» цього театру Володимир Мисюра (до речі, схожий на Богдана, якщо судити з портретів). Мазепу грав директор гімназії Олександр Батрак.

Насамкінець завідувач науково-дослідного відділу Музею Заповіту Тараса Шевченка Наталія Кухарева нагородила грамотами та подяками артистів, які брали участь у ремінісценції. Організатори пообіцяли, що такі креативні заходи НІЕЗ проводитиме й надалі.

Хочеться сказати кілька добрих слів і про самих організаторів, перш за все про старшого наукового співробітника НІЕЗ Станіслава Дембіцького. Ідея такого заходу зʼявилася в Станіслава Семеновича років шість тому. Проте втілити її в життя вдалося тільки нині. Організація свята, костюми, написання тексту ― все це лягло на плечі Дембіцького. Звичайно, йому допомагали й інші працівники заповідника, перш за все член НСПУ Наталія Павлик. Побажаємо патріотично налаштованим музейникам здійснення нових творчих задумів на благо нашої незалежної держави. Як сказав під час проведення ремінісценції кобзар Микола Товкайло ― слава Україні! слава Шевченку!

Олександр МАТВІЄНКО

За інформацією сайту "Вісника Переяславщини"