Про спалення рослинних решток


Сьогодні буде йти мова про ту проблему, яку саме останнім часом піднімають жителі нашого міста, що звертаються до мене на особистий прийом, - про спалювання бур’яну, листя і сухої трави. Я вивчив це питання і хочу поділитися з вами своїми думками.
Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. Під час паління повітря в місті стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Над містом стоїть постійний дим, яким важко дихати навіть здоровим людям.
Шкода від спалювання листя і сухої трави надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, ми рідко надаємо цьому ваги.

Кілька наукових досліджень. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко кроплять пестицидами, які також вивільняються у повітря при спалюванні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери над містом. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і викликаючі респіраторнні захворювання оксиди сірки. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзилліти.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на них особливо небезпечний.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до загибелі корисних комах, грунтоутворюючих мікроорганізмів, насіння і коріння трав’янистих рослин. Спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту. Існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Дим і вогонь - напівпровідники і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач.
Дим від вогнищ може утворювати смоґ і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого бур’яну. Більшість жителів міста хотіли б, щоб ці порушення припинились. Наші гості, екскурсанти і туристи, приїдуть тільки тоді, коли місто буде чистим від смоґу. Майбутнє туристичного міста залежить від нас.
Починаючи боротьбу із палінням у нашому місті, ми знаємо, що закон на нашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас повинен усвідомлювати, що має законне право жити у екологічно чистому середовищі, створювати такі ж умови для проживання своїх сусідів і боротися з шкідливим для всіх палінням.

Доводимо до вашого відома деякі нормативні акти чинного законодавства в Україні, дотримання якого обов’язкове для кожного. По-перше, це КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.(...)
Ще кілька законів України. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Стаття 9. Екологічні права громадян України. Кожний громадянин України має право на: а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; (...) Стаття 12. Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища. Громадяни України зобов’язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; (...) в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.
Закон України “Про охорону атмосферного повітря”. Стаття 16. Регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів. Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі впливи допускаються тимчасово лише з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря. Стаття 22. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами. Складування, зберігання або розміщення виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.
Існують ще і Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які теж повинні функціонувати. Наприклад, п.3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється. П.3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
Повинні працювати і Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України. П.3.6. На території зелених насаджень забороняється: випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки. П.6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав’яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку. На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об’єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення грунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.
Хочу повідомити, що систему штрафів за недотримання чинного законодавства відображає Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але застосовувати останні норми не хотілося б… Дуже бажаним для міста і громади було б свідоме дотримання кожним громадянином законів, норм і правил, прийнятних для всіх!
І основне! Що ж робити з опалим листям? Найбільш екологічним є утилізація опалого листя - компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають до 25 см прошарок землі. Кожен з пластів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з прошарків присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перегортають. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівноміно зволожується і не пересихає. Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне також використання компосту і як прикореневої підкормки дерев і кущів.
Отже, боротьба з палінням - це не пропозиція, не вибір, це обов’язок кожного на шляху до збереження екології природнього середовища міста і здоров’я його громадян.

З повагою, міський голова
Олександр Шкіра