Напередодні Дня міста. Багатьом хочеться святкового настрою, тому проблеми висвітлювати ніби й негоже.
Але мені не байдуже майбутнє мого рідного міста – міста древньої слави і сьогоднішнього дня. З дитинства пам’ятаю його зелені, чисті, спокійні вулиці і вулички, величність площ і стародавніх храмів, привітність і доброзичливість мешканців. Завжди горджуся його історико-культурними пам’ятками і неповторними музеями. Тихий плин течії річок неначе уповільнює час життя, яке завжди спішить, якого завжди не вистачає, бо хочеться зробити так багато…
Отже – наш Переяслав! Місто історії, культури, формування української нації. Йому більше 1100 років, оскільки перша літописна згадка про нього 907 року констатувала Переяслав як одне з трьох найрозвиненіших могутніх міст Київської Русі, у переліку з Києвом та Черніговом.
Місто самоврядне: у 1585 році одним із перших на Лівобережній Україні отримало Магдебурзьке право. І дай, Боже, залишити самоуправління і нашим нащадкам!
Місто - один із православних християнських центрів давньоруської держави. На цей час припадає діяльність переяславського єпископа Єфрема, пізніше канонізованого церквою.
Місто високої освіти: у колегіумах і семінаріях тут навчалися нащадки відомих князівських родин, у ХVІІІ столітті працюваву міському колегіумі філософ Григорій Сковорода, у приватній родині викладав Шолом-Алейхем.
Місто вишуканої архітектури: будівлі минулих віків, музеї, церкви, до розбудови міста у свій час долучилися епископ Арсеній Берл, полковники Федір Лобода й Іван Мирович, гетьман Іван Мазепа.
Місто історичних постатей і діячів культури: переяславських князів Всеволода Ярославовича, Володимира Мономаха, Володимира Глібовича, козака-гетьмана Богдана Хмельницького, поета-філософа Тараса Шевченка, архітектора-академіка Володимира Заболотнього, театральної родини Холодних та ін.
І, звичайно ж, це місто найвидатнішої Людини сучасного Переяслава-Хмельницького – Михайла Сікорського - Героя України, відомого історика-краєзнавця, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, лауреата Республіканської премії ім. В.Вернадського, лауреата Республіканської премії ім. Д.Яворницького, Заслуженого працівника культури України. Натхненника і організатора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», до складу якого входять 24 тематичні музеї.
Зберегти всі надбання і примножити їх – ось основне наше завдання перед нащадками. І при цьому створити комфортні умови для проживання кожного мешканця міста.
Тому буду відвертим і говоритиму про те, що найбільше хвилює мене не тільки як міського голову, а, перш за все, як людину. Це громада міста. Наші люди, жителі та гості міста. Мова йде про виховання, і не тільки дітей, молоді, а всієї громади в цілому. Хочу, щоб всі жили краще, достойніше, не потопаючи в повсякденному бруді, не маючи бажання нівечити все навкруг, створене до нас і нами, а відтак – не нівечити свою душу і душі інших, відмовитися від шкідливих звичок і цим принести спокій і радість для близьких в рідну оселю. У попередньому номері газети була піднята проблема утилізації та переробки твердих побутових відходів, яку розв’язати можна тільки спільними зусиллями. Отже, виховання починати потрібно з себе і вже сьогодні, кожному громадянину дбати про себе і своє оточення.
Закликаю всіх відзначити День міста з приємністю і залишити після святкування центральну площу, вулиці міста без сміття і гіркоти в душі.
Дорогі переяславці! Прийміть найщиріші вітання зі святом - Днем міста. Це завжди хвилююча подія для його мешканців. Це свято, улюблене і шановане всіма жителями, є даниною пам’яті наших предків, які упродовж століть будували рідне місто і заповіли нам берегти його та зміцнювати своєю працею.
Сучасний Переяслав впевнено дивиться у майбутнє і не відстає від свого великого предка у творенні хороших справ. Тож давайте прикладемо зусилля для того, щоб зробити його ще кращим і подарувати нашим нащадкам квітуче місто.
Нехай щастя, любов і достаток живуть на кожній його вулиці, у кожному домі, в кожній родині, об’єднуючи всіх нас у згуртовану і небайдужу громаду.
З повагою, міський голова
Олександр Шкіра