Переяслав-Хмельницька міська рада

    На громадських слуханнях, які проводились цього року у мікрорайонах міста розглядалось чимало питань, серед яких було і повернення Переяслав-Хмельницькому історичної назви. Більшість громадян підтримала позицію міської влади. Це питання виносилось і на розгляд топонімічної комісії, яка одноголосно проголосувала за повернення історичної назви та засідання круглого столу за участю науковців та громадськості Переяслава-Хмельницького. Люди, які брали участь у засіданні також більшістю голосів підтримали повернення історичної назви. Міський голова Тарас Костін направив до Українського інституту національної пам’яті листа у якому перераховувались усі історичні події, які відбувались у Переяславі із часу першої літописної згадки і до часу його перейменування у 1943 році. Міський голова зазначив, що повернувши місту його споконвічну назву – “Переяслав” – сучасне покоління виправить історичну несправедливість та відновить свою генетичну пам’ять. Ми, як представники одного з найдавніших та найбільших міст Русі повернемося обличчям до глибинних витоків нашої історії і зрештою зможемо усвідомити себе не периферійним придатком “Русского мира” , а одним із культурно-цивілізованих центрів Русі-України.
Питання повернення місту його історичної назви неодноразово піднімалось на суспільних та наукових зібраннях, слуханнях де отримало підтримку з боку науковців та громадськості.

    11 квітня цього року міська рада отримала лист-відповідь від голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятковича у якому зокрема зазначено: “Інститут національної пам’яті в межах компетенції розглянув звернення, що до повернення місту Переяслав-Хмельницький його історичної назви Переяслав.
Погоджуємося із Вашими аргументами, що перейменування Переяслава у жовтні 1943 року було виключно кон’юнктурним рішенням Радянської влади, спрямованим на подальше вкорінення у свідомості українців історичного міфу про “возз’єднання України з Росією” – “віковічного прагнення двох братніх народів”, яке знайшло своє втілення у Переяславській раді 1654 року.
    Офіційне трактування радянською пропагандою перейменування міста на Переяслав-Хмельницький на “відзначення пам’яті великого сина українського народу (…) основоположника союзу російського і українського народів – Богдана Хмельницького яскраво засвідчує його виключно ідеологічний підтекст. Цілком свідомі того, що перетворення Богдана Хмельницького у символ українсько-російської “дружби” комуністична влада прагнула внести на маргінес постать українського гетьмана саме, як лідера Українсько-визвольної війни народу середини XVII століття та творця української Держави – Гетьманщини.
    Зважаючи на вище викладене, Інститут схвалює ініціативу міської влади щодо перейменування міста та, у разі відповідного звернення Переяслав-Хмельницької міської ради до Верховної Ради України підтримає свою рекомендацію повернення місту його історичної назви Переяслав.

Володимир Набок