З якими ризика¬ми стикаються працівники, які погоджуються на отримання зарплати «в конвертах»? Яку відпо¬відальність за законом несе роботодавець, що порушує трудове зако¬нодавство.
Працівники, які пого¬джуються на заробітну плату «в конвертах», сти¬каються з наступними проблемами: відмова у виплаті на¬лежної заробітної плати через виникнення кон¬флікту з роботодавцем; відмова в оплаті щоріч¬ної відпустки або ком¬пенсації за неї; неможливість отри¬мання повної або частко¬вої компенсації за лікар¬няним листком; втрата права на соці¬альне забезпечення в разі безробіття, наро¬дження дитини тощо; низька пенсія через те, що пенсійні відрахуван¬ня були здійснені не в по¬вному обсязі; позбавлення соціально¬го захисту в разі нещас¬ного випадку на вироб¬ництві або професійного захворювання.
Для роботодавців-порушників з 01.01.2015 року, відповідно до ст. 265 КЗпП українське законодавство передба¬чає : фінансову, адміністративну та кримінальну відпові¬дальність.
Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства :
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) ;
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи у повний робочий час, установлений на підприємстві (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
- виплата заробітної плати (винагороди)без нарахування і сплати ЄСВ та податків (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) (штраф у розмірі - 30 розмірів мінімальної зарплати (МЗП), встановленої законом на момент виявлення порушення,за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у разі виявлення порушення в січні – листопаді 2015 року —36540,00 грн, у грудні 2015 року —41340,00 грн);
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю,більш як за 1 місяць (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
- виплата цих сум не в повному обсязі(абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП); ( штраф у розмірі -
3 розміри МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (у разі виявлення порушення в січні – листопаді 2015 року - 3654,00 грн, у грудні 2015 року - 4134,00 грн);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці ( виплата менше законодавчовствновленого мінімального розміру заробітної плати за повністю відпрацьований робочий час, не виплата за роботу в нічний час) (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП)
(штраф у розмірі 10 розмірів МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у разі виявлення порушення в січні – листопаді 2015 року —12180,00 грн, у грудні 2015 року —13780,00 грн);
- порушення інших вимог трудового законодавства ( штраф у розмірі 1 мінзарплата ( розмір 1 мінімальної заробітної плати на момент виявлення порпушення).
- порушення щодо вимог законодавства з питань охорони праці та порушення, пов’язані з укладенням колдоговорів ( угод ) також передбачає штрафи.
Адмі¬ністративні правопору¬шення, в разі порушення трудового законодав¬ства, в тому числі відмо¬ви укласти трудовий до¬говір з працівником, на роботодавця накладаєть¬ся штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковува¬них мінімумів доходів громадян. У разі неутримання по¬датку з доходів фізичних осіб при виплаті заробіт¬ної плати накладається штраф у розмірі до 75% від суми несплаченого податку. Таке ж покаран¬ня застосовується за не¬сплату єдиного соціаль¬ного внеску.
У разі несвоєчасної спла¬ти податку на прибуток фізичних осіб і єдиного соціального внеску під¬лягає сплаті сума відсо¬тків за ставкою 120% річ¬них діючої облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. До¬даткові заходи вжива¬ються за зниження по¬датку та єдиного соціаль¬ного внеску (25–50% від заниженої суми). Плат¬ник єдиного податку – фі¬зична особа-підприємець повинен заплатити штраф у сумі 50% єдино¬го податку за кожного не¬задекларованого праців¬ника.
Непряму відповідаль¬ність також передбачено за відмову роботодавця надати відповідну інфор¬мацію або подання неві¬рних даних щодо праців¬ників, які підлягають оподаткуванню подат¬ком з доходів фізичних осіб, а також нарахуван¬ня єдиного соціального внеску, неточних відо¬мостей про такі платежі.
Відповідно до статті 265 КЗпП України будь-яка особа, винна в порушенні законодавства про працю, нестиме відповідальність згідно з чинним законодавством.
За порушення трудового законодавства (незаконне звільнення працівників, несвоєчасну виплату заробітної плати, порушення правил охорони праці, невиконання зобов’язань за колективними договорами, перешкоджання законній діяльності професійних спілок тощо) посадові особи несуть: дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Суб’єктами відповідальності можуть бути власники підприємств, керівники, їх заступники, керівники структурних підрозділів, а також інші посадові особи, які безпосередньо відповідають за дотримання законодавства про працю.
Звернути увагу
Юридичну відповідальність несуть у кожному конкретному випадку саме ті посадові особи, які безпосередньо винні в порушенні трудового законодавства.
Кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю настає за умисне посягання на загальні умови праці, але таке посягання не створює небезпеки для життя чи здоров’я працівника. Саме ця ознака й відрізняє злочин, відповідальність за який передбачена у статті 172 КК, від злочинів, відповідальність за які встановлена статтями 271–275 КК (тобто за порушення правил безпеки в різних сферах виробництва).
Згідно із ст. 172 Кримі¬нального кодексу Украї¬ни незаконне звільнення працівника з роботи, а також грубе порушення законодавства про пра¬цю тягне за собою штраф у розмірі до 50 неоподат¬ковуваних мінімумів громадян, або позбавлен¬ня права обіймати певні посади чи займатися пев¬ною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 ро¬ків.
Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагіт¬ної жінки та матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за со¬бою штраф від 50 до 100 неоподатковуваних міні¬мумів громадян, або по¬збавленням права обі¬ймати певні посади чи займатися певною діяль¬ність на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців.
Кожен працівник має знати свої трудові права й гарантії та як діяти у випадку їх порушення!
Яким чином можна вирішити конфлікти, пов’язані з трудови¬ми відносинами?
У разі виникнення трудових конфліктів працівники і роботодавці мають право звернутися до комісії з вирішення трудо¬вих спорів, якщо така існує на підприємстві, суду або Національної служ¬би посередництва і примирення. Якщо працівник вважає, що його права було порушено, він може звернутися до головного державного інспектора головного управління держпраці у Київській області за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 20, каб. № 5, каб. № 6. Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради.
Ольга Мусієнко, начальник відділу з питань охорони праці
УСЗН Переяслав-Хмельницької міської ради.