Переяслав-Хмельницька міська рада

Жителька Переяслава-Хмельницького Ольга Дорофєєва (64 роки) однією з перших записалася в “університет третього віку”. Така соціально-педагогічна послуга з минулого року надається при відділенні денного перебування Центру соціального захисту пенсіонерів та інвалідів за адресою Можайська, 11. Жінку передусім привабив факультет здорового способу життя, де проходять заняття з фізичної реабілітації.
– У мене цукровий діабет, лікарі радять більше рухатися. А де зимою походиш? А тут є бігова доріжка, велотренажер. Дві хвилини працюю, дві – відпочиваю. Здоров’я, може, й не покращиться, але підтримувати фізичну форму треба, – каже Ольга Іванівна.
Вона та ще близько десятка пенсіонерів саме займаються у тренажерному залі.
– Мені вже набагато легше рухатися, – розповідає про самопочуття. – Я коли сюди перший раз прийшла, захотіла прес покачати. Один раз зробила і більше не змогла. А зараз 5-10 разів роблю. І на городі легше працювати.
Ольга Дорофєєва залучила до “університету” колишню колегу 69-річну Світлану Зінченко, з якою близько тридцяти років працювала в профтехучилищі.
– Від нас усіх подякуйте, що пенсіонерам дали можливість тут займатися. Бо ми настільки задоволені! – Світлана Тимофіївна не приховує радості. – Я зі своїм діабетом ходжу, і в мене цукор у нормі. Почуваюся набагато краще. А головне – спілкування з людьми, позитивні емоції.
Єдиний чоловік у групі – 74-річний Василь Заболотній. Він найстарший слухач “університету” і, за словами одногрупників, найактивніший. Його називають “відмінником”, бо ніколи не пропускає занять.
Фахівець з фізичної реабілітації Владислав Кононенко слідкує за роботою групи в тренажерному залі. Каже, що фізичні навантаження для людей старшого віку невеликі. Але й вони узгоджується з лікарем-терапевтом. За його словами, пенсіонери користуються біговою доріжкою, велотренажером, орбітреком, профілактором Євмінова (ортопедичний тренажер).

У іншій кімнаті, де розміщені масажні ліжко й крісло, проходять процедури механічного масажу, які тривають від 15 до 30 хвилин.
Після фізичних вправ практичний психолог Юлія Шеренговська запрошує групу в кімнату розвантаження. Пенсіонери сідають у крісла і слухають заспокійливу музику. У приміщенні створюють напівтемряву.
– У людей пенсійного віку проблем вистачає, – каже Юлія Шеренговська. – Одні болісно сприймають вихід на пенсію, у когось погіршилися стосунки з дітьми, інші страждають через страхи чи безсоння. Слухачі “університету” можуть пройти курс занять у психолога. Для кожної людини я розробляю індивідуальну програму.
Отримавши порцію релаксу, пенсіонери йдуть до фітобару, де за столиками спілкуються і смакують трав’яний чай.
Факультет інформаційних технологій теж досить затребуваний серед слухачів університету третього віку.
Викладач Сергій Кручененко навчає літніх людей користуватися комп’ютером, Інтернетом, електронною поштою, спілкуватися по скайпу. Каже, що для деяких із них це єдиний спосіб зв’язатися з рідними, які живуть за кордоном.
За словами завідувачки університету третього віку Оксани Миколаїнко (49 років), за рік слухачами установи стали 47 осіб пенсійного віку.
– Цей проект – як ліки від самотності. Людина була активною, весь час у соціумі і тут йде на пенсію. Якщо діти живуть окремо, немає дружини чи чоловіка, вона залишається вдома наодинці. Щоб заповнити спорожнілу нішу спілкування, ми відкрили таку послугу. Навчання допомагає пенсіонерам крокувати в ногу з часом, дає можливість познайомитися з новими людьми, – каже вона.
Послуги в університеті третього віку надаються безкоштовно. Заняття проходять з понеділка по п’ятницю з 14 до 16 години.
– У нас працює три факультети: здорового способу життя, психології і інформаційних технологій. Надалі плануємо об’єднувати слухачів у групи за інтересами, наприклад, сад і город, кулінарія. Навчання триває з осені до весни, бо тоді в пенсіонерів починаються роботи на городах. Після закінчення курсу вони отримують сертифікати. Але проект носить більше соціальний характер, ніж освітній, – зауважує завідувачка. – Слухачі не складають іспитів, ми не ведемо журнали відвідувань, не змушуємо їх ходити на заняття, все добровільно.
Оксана Миколаїнко помічає, як за період навчання змінилися слухачі “університету”.
– От подивіться, які вони гарні! У них обличчя світяться, вони активні, веселі. Я кажу їм: “Сьогодні такий мороз, як ви добралися?” А вони: “Ми і більший мороз бачили, це не перешкода”. І справді, якою б не була погода, вони із задоволенням приходять на заняття, – каже вона.
Якщо хтось хоче приєднатися до занять університету, може звертатися за телефоном 04567-5-14-32.
Юлія Строчинська, міськрайонна газета «Вісник Переяславщини»