Переяслав-Хмельницька міська рада

В Переяславі-Хмельницькому, в районному будинку культури, відбувся уже традиційний вечір вшанування пам’яті корифея музейного будівництва в Україні, Героя України, Почесного громадянина Переяслава Михайла Івановича Сікорського. Кожного року музейна спільнота нашого міста спільно з працівниками культури проводять дні вшанування цієї легендарної людини.

В циклі заходів – і заупокійна молитва біля могили Михайла Івановича 26 вересня (він помер 27 вересня 2011 року), і легкоатлетичні змагання його імені, і організація фотовиставок на його пошану, і проведення міжнародної конференції «Сікорські студії» в НІЕЗ «Переяслав». Відрадно й те, що до днів пам’яті славетного переяславця був обладнаний новий тротуар на центральному відрізку вулиці Михайла Сікорського (колишня Московська).

І ось настало 13 жовтня – цього дня мало б Михайлу Івановичу виповнитися 93 роки. В районному будинку культури, де певний період свого життя любив відпочивати Михайло Іванович біля екрану телевізора, зібралися колишні колеги – працівники музеїв, а також інтелігенція міста, молодь.

В залі облаштована фотовиставка сторінок життя та трудової діяльності Михайла Сікорського. На знімках він зі своїми побратимами, друзями, однодумцями – задумливий, радісний, гостинний, але завжди з глибинною мудрістю в очах.

Сценарій заходу та практичне його забезпечення підготувала молодший науковий співробітник відділу екскурсійно-масової роботи НІЕЗ «Переяслав» Наталія Ревега.

Ведучі Інна Більченко та Олег Малик запросили до слова генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Олексія Лукашевича. У своєму виступі він наголосив на важливості та грандіозності тієї справи, якій Михайло Іванович Сікорський присвятив все своє життя до останку. Ми, спадкоємці його праці, маємо робити все задля збереження слави і величі скарбів Сікорського – музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Також він розповів про перспективи розвитку музейної справи, про те, як буде в подальшому вшановуватися пам’ять М.І. Сікорського.

У своїх виступах заступник голови райдержадміністрації Любов Онопрієнко та заступник міського голови Валентина Губенко також підкреслили неоціненний внесок М.І. Сікорського у дослідження історії землі Переяславської та збереження скарбів минувшини. Було покладено квіти до могили Михайла Івановича Сікорського від офіційних осіб міста і району та музейних працівників.

А на сцені звучать поезії, присвячені музейному зодчому, та народні традиційні твори, які любив Михайло Іванович, пісні «Ти – легенда» (сл. О. Потапенка, муз. В. Тузика), «Сину, качки летять» (сл. Д. Луценка, муз. А. Пашкевича) у виконанні Наталії Александрової.

Своїми спогадами у власній поезії «Пам’яттю живемо» поділився ветеран музейної роботи Анатолій Свитко. Улюблені пісні музейного подвижника виконав народний фольклорний колектив «Веселка» – дітище Заслуженого працівника культури України Катерини Устінової (нині організатором і керівником колективу є Тетяна Мисан). Це народна пісня на слова Т. Шевченка «Зоре моя вечірняя» та українська народна пісня «Ой наступала та чорна хмара». А ще Михайло Іванович дуже любив творчість Ніни Матвієнко, з якою був знайомий і особисто проводив для неї екскурсію. Тому пісня «Чарівна скрипка» (сл. Є. Рибчинського, муз. І. Поклада) стала логічним духовним дарунком від Катерини Іващенко (солістки музичного проекту Олега та Катерини Маликів «Мusica dal vivo»). Прозвучали також його улюблені пісні «Чорнобривці» композитора М. Верменича та українська народна пісня «Закувала зозуленька».

Прекрасно виступив ансамбль бандуристів класу Вікторії Завадської міської музичної школи ім. П. Сениці. Учні демонстрували високий професіоналізм у ансамблевому виконанні вокальних творів «Невгамовні солов’ї» і «Гей, бандуристе, дзвінко грай».

Ведуча Інна Більченко переповіла присутнім спогад поетеси Ніни Гаврилюк про її першу зустріч з Михайлом Івановичем Сікорським. Це було особливо зворушливо, адже з перших років свого проживання у Переяславі-Хмельницькому він вболівав за збереження первинної краси цього давнього міста. Тому й запам’яталася юній Ніні виховна година від Сікорського на тему «Збереження краси навколишньої природи».

Заслужений працівник культури України, археолог, старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Галина Бузян у своїх спогадах особливо наголосила на унікальності таланту свого наставника. Вона підкреслила основні його риси, які, на її думку, допомогли Михайлу Івановичу увійти до когорти видатних людей: «Це – надзвичайна енергія життя, працездатність та наполегливість у досягненні поставленої мети. А ще основна риса його вдачі – людяність. Коли ми, чи хто інший, хвалили його, він ніяковів… Цією своєю невгамовною енергією, любов’ю до діла, якому присвятив все життя, Сікорський заряджав людей навколо себе, гуртував їх і так створив свій відданий роботі колектив як з наукових співробітників, так і з реставраторів та технічних працівників».

На завершення вечора пам’яті «Незабутній Михайло Іванович Сікорський», ведучі заходу нагадали слова про великого українця, які в свій час сказав Борис Войцехівський на 80-річному його ювілеї: «На музейному небосхилі світу Михайло Сікорський залишається найяскравішою зіркою. Його немає навіть з ким порівняти в цілому світі. Бо ніхто не створив стільки музеїв в одному місті, як він. Недаремно він сам стверджував: «Музеї – моє життя. Мій Заповіт – мої музеї!».

І насамкінець в зал полетіла пісня «Останні акорди життя» (сл. Н. Шаварської, муз. О. Янушкевич) у виконанні Олега Малика.

Сайт міськрайонної газети "Вісник Переяславщини"