Головна

Перлини рідного краю


У сучасному Переяславі можна побачити залишки урбаністичної структури давньоруського міста з її основними складовими частинами: дитинцем, „окольним градом”, передгороддями та могильниками. Але найбільшим надбанням є ті музеї, які в ньому є.
Весь комплекс музеїв міста з 1979 року оголошений Державним історико-культурним заповідником, що 1999 року отримує статус національного закладу і назву Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” (НІЕЗ „Переяслав”). Даний комплекс є значним науково-дослідницьким та науково-освітнім центром.
НІЕЗ „Переяслав” – один з провідних заповідників України, унікальний музейний комплекс, у складі якого 24 тематичних музеїв, близько 140 пам’яток історії та архітектури, більше 170 тис. предметів музейного значення основного фонду. Серед них унікальні археологічні колекції, колекція стародруків ХVІІ - початку ХVІІІ ст., козацького спорядження та зброї, меморіальні етнографічні та мистецькі колекції, які є національною гордістю України.
Серед переяславських музеїв – перший в Україні Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Музей археології, Меморіальний музей Г.С.Сковороди, Меморіальний музей В.Г.Заболотного, Музей Кобзарства, Музей українського рушника, Музей народного сухопутного транспорту та інші.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини  часто виступає знімальним майданчиком для нових художніх фільмів, мюзиклів в національному стилі.
 
Музей Заповіту Т.Г.Шевченка
 вул. Шевченка, 8
Тел.: 5-25-78
Музей розміщений в будинку лікаря А.О. Козачковського, товариша Т.Г.Шевченка. Будинок збудований у 1820 році і є пам`яткою історії та архітектури.
Саме тут був написаний безсмертний твір – «Заповіт» великого поета.  Експозиція музею присвячена творчості Т.Г.Шевченка на Переяславщині.
 
 
Археологічний музей
вул. Шевченка, 11
Тел.: 5-16-75
Музей відкрито у 1960 році. Влаштований він у павільйоні, який споруджено над фундаментом Спаської церкви-усипальні ХІ ст. В експозиції представлені унікальні речі, знайдені під час розкопок, які велися в останні десятиліття  на Переяславщині. Серед них – пам’ятки Добраничівської стоянки ХV-Х ст. до н.е., поселення бронзового віку поблизу с. Козинці Переяслав-Хмельницького району. Прикраси з бронзи (браслет з орнаментом, сережки, шпильки), зброя (бойові сокири, кельти, наконечники для списів), унікальна колекція посуду періоду Трипільської культури, скляні гральні шашки ІV ст. н.е. та багато чого іншого зацікавлять усіх, кому не байдужа українська історія.
 
Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 року»
вул. Сковороди, 54
Тел.: 5-18-79    
Музей-діорама знаходиться в приміщенні Вознесенського собору 1700 року, визначній пам`ятці архітектури Національного значення. Музей відкрито в 1975 році на честь 30-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні. У приміщенні музею-діорами знаходиться портретна галерея Героїв Радянського Союзу, які отримали це високе звання за форсування Дніпра.
Центром експозиції є діорама – талановитий твір сучасного батального живопису. На художньому полотні, довжиною 28 і висотою 7 метрів, автори діорами, П.Т. Мальцев і М.С. Присєкін - художники Московської військової студії художників ім. М.Б.Грекова, на документальних матеріалах із фотографічною точністю відобразили момент переправи радянських військ із лівого берега Дніпра на високий правий, де знаходилися ворожі укріплення.
 
Меморіальний музей Г.С. Сковороди
вул. Сковороди, 52
Тел.: 5-14-48    
Знаходиться в будинку колишнього колегіуму 1753 року - пам`ятці архітектури Національного значення. Колегіум – одноповерхова споруда з чотирма класними кімнатами, вестибюлем, бібліотекою  та келією. В 1972 році, коли відзначалося 250-річчя від дня народження філософа, за рішенням уряду України в цьому приміщенні створено меморіальний музей, експозиція якого висвітлює літературну та педагогічну діяльність Сковороди на Переяславщині.
 
Музей козацької слави. Роботи В.Л.Завгороднього
вул.Шевченка,10
Тел.: 5-16-75    
Музей відкрили 28 червня 2003 року. Це невелика, але надзвичайно змістовна та емоційно багата експозиція створена з робіт однієї людини – відомого співака, прекрасного художника, вправного різьбяра, поета-пісняра Василя Леонтійовича Завгороднього, Заслуженого артиста України, лауреата мистецької премії ім. Катерини Білокур (1995 р.), члена спілки майстрів народної творчості, ветерана ІІ-ї світової війни. В музеї виставлено більше 200 робіт художника, створених в різні періоди творчості, але звернених до теми українського козацтва, де проглядає справжній дух народу, глибинний дух українства. Твори В.Завгороднього лаконічні, надзвичайно емоційні, іноді гумористичні, іноді патетичні, але завжди щирі й просто красиві.
 
 
Меморіальний музей архітектора В.Г.Заболотного
вул. І.Мазепи, 9
Тел.: 5-15-52    
В центрі міста розташована садиба, що належала родині видатного архітектора Володимира Гнатовича Заболотного (1898-1962). У ній він провів свої дитячі та юнацькі роки. Будинок збудований у 1911 році і є цікавим зразком міської архітектури. У кімнатах будинка розміщено близько 1500 експонатів основного фонду, які розкривають внутрішній світ митця, дають змогу найповніше ознайомитись з творчістю відомого архітектора, лауреата двох Державних премій, академіка, громадського діяча України 30-50 років ХХ ст. В.Г.Заболотного. У музеї експонуються архітектурні проекти, макети його робіт (в тому числі і макет сучасної споруди Верховної Ради України), меблі, книги, речі сім`ї академіка.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Музей трипільської культури
вул. Шевченка, 10
Тел.: 5-16-75    
Відкриття у 2003 році Музею трипільської культури стало результатом багаторічних досліджень археологів НІЕЗ «Переяслав» в експедиціях Інституту археології, Національного музею історії України у різних регіонах та власних досліджень на Переяславщині. Музей створений за науковою концепцією та, в значній мірі, на матеріалах досліджень відомого вченого-археолога Т.Г.Мовші (1922-2003 р.). Колекції знахідок із розкопок під її керівництвом стали основою експозиції музею.
Трипільська археологічна культура є однією з найяскравіших культур первісної доби Східної Європи. Вона охоплює територію майже всієї Правобережної, частково Лівобережної України. Її розвиток тривав близько 2,5 тис. років, за найсучаснішими даними, від кінця VI до початку ІІІ тисячоліття до н.е. Саме завдяки розселенню племен трипільської культури в лісостеповій зоні України утвердилась відтворююча система господарства – землеробство та тваринництво.
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Музей кобзарського мистецтва
вул. Б.Хмельницького, 20
Тел.: 5-36-41    
У центрі міста знаходиться Музей кобзарського мистецтва, що відкрився у 1984 році в дні святкування 175-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка. В приміщенні музею експонуються портрети відомих кобзарів України та Переяславщини, їх музичні інструменти, книги, речі побуту. Відвідувачі можуть побачити стародавні музичні інструменти: кобзи, лютні, торбани, гуслі, бандури, цитру, а також атрибути кобзарського цеху: ікони, біблію, підсвічник, лампаду ХVII ст. Центральне місце в експозиції займають два панно, роботи художника Ю.Т. Легенького, на яких відтворено генеалогічне дерево кобзарства.
 
 
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Справжньою перлиною заповідника є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який почав створюватися у 1964 році. На території 30 гектарів розташовано 185 об`єктів, з них – 104 пам`ятки народної архітектури ХVІІ-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тис. творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Чудовою прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, дбайливо доглянуті двори та городи.
 
 
 
Музей історії бджільництва
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Знаходиться на території Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, у хаті кінця ХІХ ст., перевезеній із села Помоклі Переяслав-Хмельницького району. У дворі – комора для зберігання меду, рамок, вуликів і омшаник-погріб, покритий двоскатним солом`яним дахом для зимування пасіки, та вулики-дупляки середини ХІХ ст.
У вітринах експонується посуд періоду Київської Русі для збереження меду, показано методику виготовлення штучної борті, дуплянку кінця ХVІІІ ст. та інші цікаві експонати.
 
 
Музей історії українських народних обрядів і звичаїв
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Музей знаходиться на території Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та відкритий у 1989 р. Експозиція розповідає про звичаї, обряди, традиції українців від давнього часу до наших днів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Музей українського рушника
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
На території Музею народної архітектури та побуту, в унікальній пам`ятці архітектурного зодчества – церкві ХVІІІ ст., перевезеній із села Пищики Сквирського району Київської області, у 1995 році відкрився Музей українського рушника.
У заповіднику експонується і зберігається близько 4000 рушників. У Музеї ж рушника представлено 300 рушників різних регіонів України (Київська, Полтавська, Чернігівська, Черкаська області, район Полісся).
 
Музей світопізнання і мирного освоєння космосу
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Музей створений у 1979 році за ініціативою академіка А.Ю.Ішлінського і доктора технічних наук С.В.Малашенка та за допомогою АН СРСР, АН УРСР та центру підготовки космонавтів ім. Ю.О.Гагаріна. Розташований музей у приміщенні пам`ятки архітектури, церкві із с. В`юнище Переяслав-Хмельницького району 1833 р., яку перенесено до заповідника та реставровано у 1977 році.
Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарату «Лунохід-1», крісло-ложемент із космічного корабля «Союз», спусковий апарат, скафандр і парашут космонавта №1 Ю.О. Гагаріна та інші.
 
Музей народного сухопутного транспорту і дорожнього побуту українців в ХІХ ст.
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
У павільйоні, який займає 430 кв.м експозиційної площі, у 1993 році був відкритий Музей народного сухопутного транспорту, у фондах якого зберігається 1400 експонатів.
У музеї зібрана унікальна колекція транспортних засобів, єдина на території України. Інформативно колекція починається із розділів архаїчних часів, де представлені засоби пересування періоду Трипільської культури, скіфів та кочівників ХІ-ХІІІ ст. Далі експонуються полозовий та колісний транспорт, літній і зимовий, який в свою чергу поділяється на господарський, промисловий (кінний і воловий), виїзний та пасажирський. Також демонструється збруя, типи упряжі, ручний та в`ючний транспорт.
 
Музей історії Української Православної Церкви
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
На території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в церкві, перевезеній із села Сухий Яр Ставищанського району Київської області, знаходиться Музей історії Української Православної Церкви. В музеї експонуються підбірка матеріалів, пов`язаних із життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих, у вітринах розміщена релігійна література, стародруки, твори Василя Великого, Іоана Золотоустого, Григорія Богослова.
 
Музей М.М. Бенардоса
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
У 1981 році за рішенням ЮНЕСКО весь світ відзначав 100-річчя одного з найбільших винаходів ХІХ ст. – електричного дугового зварювання металів. На честь цієї знаменної дати, за участю і допомогою Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона, в будинку, перевезеному із села Вереньків Бориспільського району Київської області, був відкритий музей автора цього винаходу М.М.Бенардоса, який неодноразово відвідував Переяславщину.
Музей складається із п’яти кімнат: робочого кабінету, вітальні, майстерні, лабораторії, виставкової зали і передпокою.
 
Музей хліба
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
У 1984 р. на території Музею народної архітектури та побуту відкритий Музей хліба. В ньому показано розвиток землеробства та технологію випічки хліба від найдавніших часів до наших днів.
До музейного комплексу входить площадка, на якій розміщено хліборобську техніку, хата пекаря, зернові комори, вітряки, паровий млин та павільйон. У павільйоні показано розвиток технології вирощування, збирання, зберігання, випічки хліба протягом всієї історії людства.
У музеї більше 3500 експонатів. Поруч із павільйоном знаходиться хата пекаря, обставлена типово для другої половини ХІХ ст., експонуються побутові речі, що використовуються для випічки хліба, хлібні вироби. У коморі знаходяться знаряддя праці, побутові речі, інвентар для зберігання і переробки зерна.
 
Музей «Поштова станція»
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Експозиція музею створена в приміщенні поштової станції, що знаходилась в місті Переяславі на розі вулиць Старокиївської та Московської. Перенесена та встановлена на поштовому тракті ХІХ ст. Київ – Полтава. Поштова станція в 1993 р. була відкрита для відвідувачів заповідника.
Станція «Переяслав» була третьою станцією від Києва. Тут подорожуючі міняли коней, відпочивали. Відвідувач, зайшовши в музей, потрапляє в типову обстановку поштової станції того часу.
 
Музей декоративно-прикладного мистецтва
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Музей розташований в будинку дрібнопомісного дворянина кінця ХІХ ст., перевезеного в 1974 році із села Старовичі Іванківського району Київської області. В п’ятих залах експонуються роботи відомих народних майстрів, які брали участь у республіканських виставках 1970-71 років.
 
Музей історії лісового господарства
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Музей відкрився у травні 2007 року. Основу музею склали автентичні будівлі: лісний кордон та повітка із Мірчанського лісництва, шишкосушарня, смолокурня, перевезені із Розважівського лісництва. Експозиція розповідає про загальний розвиток лісового господарства на Україні, різноманітні технічні пристрої, що використовуються на роботах в лісі, побут лісників, які проживали на лісних кордонах на початку ХХ ст.
 
Музей пам`яті Поліського району
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28    
Музей відкрито 24 квітня 2004 року в типовому для Полісся дерев`яному будинку, що був перевезений із смт. Поліське. Це один із перших музеїв пам`яті Чорнобильської трагедії (1986 р.).
Експозиції музею, які розташувалися у семи залах, розповідають про природу Київського Полісся в доаварійний період, про те, що сталося з цією природою, населеними пунктами і людьми, які там проживали, про рівні радіоактивного забруднення, про тугу людей за рідним краєм, який їм довелося залишити, про історію Поліського району. Показана також культура та побут поміщиків поліського краю початку ХХ століття.
 
Меморіальний музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема
вул. Літописна, 2
Тел.: 5-56-41; 5-53-28
Відкритий музей у 1978 році на честь 120-річчя з дня народження письменника. Знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту в будинку ХІХ ст. Перед будинком встановлено пам`ятник Шолом-Алейхему роботи відомого скульптора Альтшулера.
В експозиції музею показано життєвий і творчий шлях письменника від закінчення ним повітового училища до останніх років його життя.