Дискримінація є однією з головних проблем досягнення гендерної рівності в економічній, політичній та інших сферах. Окремі групи жінок, такі як жінки похилого віку, жінки з інвалідністю, особливо у сільській місцевості, ВІЛ-позитивні та наркозалежні жінки, а також жінки національних меншин страждають від множинних форм дискримінації.
Зберігаються стійкі стереотипи щодо розподілу ролей чоловіка та жінки у політиці, суспільстві та сім’ї. У рекламі, засобах масової інформації та Інтернеті часто використовуються елементи, що закріплюють у свідомості людей ідею нерівності жінок і чоловіків.
Для реагування на скарги та звернення громадян за фактами дискримінації за ознакою статі при Мінсоцполітики діє Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року №1393-р, передбачають здійснення комплексних заходів щодо подолання дискримінації за ознакою статі, упровадження своєчасних спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України (позитивних дій).